Мета вивчення дисципліни – формування, закріплення та поглиблення у студентів знань з теорії
двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ), систем ДВЗ, та альтернативних
транспортних енергоустановок, ознайомитися з видами випробувань
автомобільних і тракторних двигунів.
Завдання - надбання знань та практичних навичок з конструкції ДВЗ,
обладнання і систем, які застосовуються на транспортних засобах, а також в
застосуванні нетрадиційних та альтернативних енергетичних установок.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: основи теорії двигунів внутрішнього згоряння, конструкцію ДВЗ, системи
ДВЗ, основи проведення лабораторних випробувань ДВЗ та вірогідні
альтернативні та нетрадиційні енергетичні установки.
вміти: застосувати на практиці отримані навики проведення лабораторних
випробувань ДВЗ та знання з теорії, конструкції, обладнання і систем ДВЗ.
- Teacher: Добровольський Олександр Сергійович
|
Після успішного закінчення курсу студенти набувають таких знань, вмінь та навичок: Знати: - розкривати основні підходи до економічної оцінки збитку; - існуючі методики та рекомендації по розрахунках економічних збитків; - оптимальний варіант розрахунку ефективності проведення природоохоронних заходів, обґрунтовувати альтернативність здійснення різних видів природоохоронної діяльності; - методику розраховувати економічний ефект від проведення природоохоронного заходу і окремі його складові (економічний результат, витрати, збитки). Уміти: - визначати економічну оцінку окремих видів природних ресурсів; - застосовувати показники економічної оцінки природних ресурсів при розрахунках ефективності природоохоронних заходів; - застосовувати самостійно отримані знання на практиці. Володіти: |
- Teacher: Соколова Наталія Михайлівна
Метою викладання дисципліни “Вступ до фаху” є формування знань щодо вимог стосовно підготовки фахівця у відповідності з побудовою європейського простору вищої освіти і наукових досліджень, формування первинних знань з основ екології та неоекології, наукових досліджень та уявлень про майбутнє місце роботи.
Основними завданнями вивчення дисципліни “Вступ до фаху” є
1. Ознайомлення із системою підготовки фахівців у ВНЗ в конкретному випадку на прикладі Національного транспортного університету, зі складом фахівців, які забезпечують підготовку фахівця; підготовкою фахівців на міжнародному рівні.
2. Ознайомлення з навчальними планами спеціальності з метоюцілісного подання про формування знань, раціонального планування своєї підготовки; переконатися в тісному зв'язку всіх дисциплін, їхньому значенні для формування професійної майстерності.
3. Формування початкових знань по екології. Засвоїти ключові поняття по екології, простежити становлення поняття екології і його подальше трансформування. Зрозуміти причини багатозначності визначень того або іншого поняття, уміти пояснювати істотну різницю між визначеннями окремих понять, знати історію розвитку своєї спеціальності, перші наукові праці й навчальні допомоги, бути знайомим з по міжнародним досвідом підготовки фахівців. Опанувати початковими здатностями приймати самостійне рішення.
4. Ознайомлення з моделлю фахівця й шляхами послідовного придбання знань, кваліфікаційними вимогами до фахівця екологічної спеціальності, усвідомлення ролі й значення тестового контролю й рейтингової оцінки знань, як найбільш оптимальної форми забезпечення одержання знань.
5. Вивчення організації й структури державної служби - Міністерства екології й природних ресурсів України, а також існуючих служб в інших країнах миру.
6. Засвоєння елементів наукових досліджень, які б дозволили на високому кваліфікаційному рівні використати їх для формування своєї професійної діяльності.
7. Подання про забезпеченість професійної підготовки навчальною й науковою літературою як в Україні, так і за її межами, з метою плідної самостійної роботи з формування знань відповідно до кваліфікаційних вимог до фахівця з екологічної спеціальності.
Курс дисципліни «Вступ до фаху» передбачає практичні заняття в обсязі 16 та 16 годин. Практичні роботи оформлюються в робочому зошиті: вказується назва роботи, матеріали та обладнання, хід роботи, об'єкти дослідження.
- Teacher: Виталина Витальевна Лукьянова
Предметом вивчення навчальної дисципліни є двох або багатофазові системи, в яких хоча б одна з фаз знаходиться у високодисперсному стані. Властивості таких систем визначаються великою питомою поверхнею, молекулярними силами, що нескомпенсовані в поверхневих міжфазних шарах, а також характеристиками і будовою цих шарів.
Міждисциплінарні зв’язки: молекулярна фізика (фізика твердого тіла), механіка матеріалів, фізична хімія, колоїдна хімія.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
Змістовий модуль I:
Вступ. Дисперсний стан речовини. Властивості дисперсних систем. Отримання і класифікація дисперсних систем. Стійкість дисперсних систем.
Змістовий модуль II: Поверхневі явища в дисперсних системах. Поверхневий натяг. Змочування і набухання. Адсорбція. ПАР.
Змістовий модуль III: Структуроутворення в дисперсних мінеральних в’яжучих.Структурно-механічні властивості тіл.
Змістовий модуль IV: Реологія дисперсних систем. Основи фізико-хімічної механіки органічних в’яжучих .Бітуми. Дьогті. Бітумні емульсії Асфальто- і дьогтебетони. Фізико-хімічні основи регулювання властивостей будівельних матеріалів.
Мета та завдання навчальної дисципліни.
1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Фізико-хімічна механіка будівельних матеріалів» є встановлення закономірностей одержання (синтезу) різних твердих тіл із заданими механічними властивостями; інтенсифікація фізико-хімічних процесів у дисперсних системах; ефективне керування процесами їх утворення і руйнування.
1.2. Основним завданням вивчення дисципліни «Фізико-хімічна механіка будівельних матеріалів» є засвоєння фундаментальних основ і закономірностей фізико-хімічної механіки дисперсних систем; фізико-хімічні основи структуроутворення, міцності та довговічності цементних бетонів; фізико-хімічні основи структури і властивостей органічних в’яжучих та технології їх отримання, міцності і довговічності дьогтебетонів і асфальтобетонів.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні
знати: головні властивості дисперсних систем, методи їх отримання та дослідження; поверхневі явища на межі розподілу фаз; структуроутворення в дисперсних системах; реологія дисперсних систем.
вміти: встановлювати закономірності одержання різних композиційних матеріалів із заданими механічними властивостями, ефективно керувати процесами утворення дисперсних систем та їхнього руйнування; ставити експеримент і аналізувати отримані результати з позиції фізико-хімічної механіки.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 54 години, 1,5 кредитів ЄКТС.
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни.
Модуль I. Основні поняття фізико-хімічної механіки будівельних матеріалів. Дисперсний стан речовини.
Змістовий модуль I. Основні поняття фізико-хімічної механіки будівельних матеріалів.
Фізико-хімічна механіка та її роль у будівельному матеріалознавстві. Дисперсне середовище. Дисперсна фаза. Гетерогенність. Оборотні колоїдні системи. Необоротні колоїдні системи Ліофільні колоїдні системи.
Змістовий модуль II. Дисперсний стан речовини. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем.
Дисперсні системи, їх класифікація та методи одержання. Основні будівельні матеріали як дисперсні системи. Броунівський рух. Дифузія. Осмос. Седиментація. В’язкість.
Модуль II. Формування структур будівельних матеріалів. Нафтові та фізико-хімічні основи регулювання властивостей матеріалів
Змістовий модуль III. Формування мікро та макроструктур будівельних матеріалів.
Поверхневі явища в дисперсних системах. Поверхнева енергія та її природа. Поняття про поверхневу енергію та поверхневий натяг. Методи вимірювання поверхневого натягу. Змочування поверхонь. Капілярний тиск. Поверхнево-активні речовини. Класифікація та механізм дії. Застосування ПАР у будівництві.
Змістовий модуль IV. Реологія дисперсних систем. Загальні відомості. Властивості. Деформації і течії. Криві течії і в’язкості. Структуровані системи.
В’язкість і пружно-пластичні властивості. Механізм течії полярної ньютонівської рідини. Використання основ фізико-хімічної механіки будівельних матеріалів в технології приготування сучасних дорожньо-будівельних матеріалів. Розрахунок і оптимізація складу композитних матеріалів. Основи створення специфічних будівельних структур матеріалів.
4. Форма підсумкового контролю успішності навчання: залік, екзамен
5. Засоби діагностики успішності навчання: поточне опитування, контрольна робота, курсова робота.
1. Вступ. Характеристика фізико-хімічних методів аналізу. 2. Класифікація фізико-хімічних методів аналізу. 3. Електрохімічні методи аналізу та їх класифікація. 4. Оптичні методи аналізу та їх класифікація. 5. Хроматографічні методи аналізу. Компетенції КЗ1- використовувати основні закони фізики і хімії в професійній діяльності; КЗ3- використовувати набуті знання для вирішення конкретних виробничих завдань, проведення фізико-хімічних досліджень; КС02-знаючи фундаментальні природничі закони,застосовувати їх при створенні нових і використанні існуючих методик фізико-хімічного аналізу; КС03. - проводити спостереження та інструментальний і лабораторний контроль якості навколишнього середовища, з відбором зразків (проб) природних компонентів; КС04 - здійснювати контроль за забрудненням повітряного басейну, водних об’єктів, ґрунтового покриву та геологічного середовища; КС12 - оцінювати вплив на довкілля промислових об’єктів та іншої господарської діяльності; КСП10 - визначати основні властивості будівельних матеріалів, виробів і конструкцій за допомогою сучасних методів випробувань, володіти методами фізико-хімічні аналізу та методами вимірювання параметрів навколишнього середовища; КСП12 - здійснювати моніторинг довкілля, оцінку впливу на навколишнє середовище та екологічну експертиза, методами і технологіями екологічної безпеки, захисту водного середовища та атмосферного повітря, нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище та технологіями раціонального землекористування. Результати Знати: основні фізичні та хімічні закони на яких базується фізико-хмічний аналіз; області застосування та методики фізико-хімічних досліджень. Уміти: застосовувати комплекс знань та методики для проведення фізико-хімічних досліджень; Освітня програма підготовки бакалавра спеціальності 183 – Технології захисту навколишнього середовища 85 виконувати розрахунки та аналізувати отримані результати; працювати на приладах за відповідними методиками. Володіти: навиками роботи з дослідницькою апаратурою та методиками проведення фізико-хімічних аналізів. Обсяг занять Всього Лекції Лабораторні Практичні СРС 180 48 32 - 100 Форми СРС Підготовка до лекцій, лабораторних та практичних занять, модульного контролю, екзамену. Вивчення розділів, рекомендованих до самостійного опанування- Teacher: Наталія Олександрівна Березіна