3 курс

Дисципліна «Технологія захисту атмосферного повітря »для студентів денної форми навчання для освітньої програми «Технології захисту навколишнього середовища на автозаправних комплексах та підприємствах будівельної індустрії »  першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 183 Технологія захисту навколишнього середовища основі ОКР молодшого спеціаліста галузі знань 18 Виробництво та технології.

Курс технологій охорони атмосферного повітря є певною мірою узагальнюючим інтегративних курсом по відношенню до циклу як екологічних, так і технічних дисциплін. Він базується на знаннях отриманих студентами із галузевих технічних та екологічних дисциплін.

Мета курсу – ознайомлення майбутніх екологів з основним теоретичними і практичними наслідками впливу людської діяльності на стан атмосферного повітря, формування уявлення про фотохімічні процеси що відбуваються в атмосфері, визначення її ролі у розробці та впровадженні заходів зі зменшення викидів забруднюючих речовин підприємствами.

Завдання дисципліни: формування в студентів уявлення про процеси, які відбуваються в атмосфері, ознайомлення їх із наслідками надходження забруднюючих речовин до газової оболонки землі, формування навичок із розробки заходів зменшення антропогенного впливу на стан атмосферного повітря.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: особливості зміни складу атмосферного повітря з висотою; яким чином стабілізується газовий склад повітря; основні глобальні наслідки забруднення атмосферного повітря; вплив забруднення атмосфери на живі організми; сутність основних методів аналізу хімічного складу атмосфери; що таке гранично-допустима концентрація і як вона регламентується; які процеси використовуються при очищенні викидів; які фактори враховують при виборі методу очищення.

вміти: охарактеризувати фактори впливу на стан атмосфери; проводити вимірювання основних фізичних параметрів повітря; здійснювати відбір проб повітря; визначати вміст основних газових компонентів у складі повітря; розраховувати значення гранично-допустимого викиду; визначати клас небезпечності підприємств; обирати метод очищення викидів підприємства в залежності від умов; здійснювати розрахунки основних параметрів роботи очисного обладнання.

Знати:

- основні фізико-хімічні закони очистки атмосферного повітря від аерозолей;

- методики, нормативні документи, інструкції для здійснення своєчасних

заходів по запобіганню забруднення атмосфери.

Уміти:

- застосовувати комплекс знань для вироблення технологій, направлених на

зниження чи повне виключення антропогенного забруднення атмосфери. пояснити

з наукової точки зору явища, процеси, які відбуваються пд час очистки газових

викидів в атмосферу;

- правильно вибрати метод і спосіб очистки атмосферного повітря при викиді

промислових газів;

- проводити оцінку основних параметрів фізико-хімічних процесів захисту

атмосферного повітря.

Володіти:

- теоретичними та загальноінженерними знаннями для створення комплексу технологічних, технічних та організаційних заходів захисту та очистки атмосферного повітря. Компетентності, якими мають оволодіти студенти в процесі вивчення дисципліни «Технологія захисту атмосферного середовища».

КЗ1, - застосовувати сучасні методи аналізу атмосферного повітря; КЗ10 -

розробляти проекти та технології захисту навколишнього середовища; КС 2 - вміти

проведити спостереження атмосферного повітря; КС04 - здійснювати контроль за

забрудненням атмосферного повітря; КС07 - попередження забруднення

компонентів довкілля; КС08 - обґрунтовувати, здійснювати підбір, розраховувати,

проектувати, модифікувати, готувати до роботи та використовувати сучасну техніку

і обладнання для захисту атмосферного повітря; КС09 - проектувати системи і

технології захисту навколишнього середовища та забезпечення їх функціонування;

КСП12 - здійснювати моніторинг довкілля, оцінку впливу на навколишнє середовище, методами і технологіями захисту водного середовища В результаті вивчення дисципліни студенти повинні отримати знання, уміння та практичні навички, об’єм та рівень яких повинен відповідати рівню встановленому в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця.