2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета – вивчення на основі новітніх досягнень романістичної науки правових категорій та інститутів, системи права Стародавнього Риму, які внаслідок рецепції римського приватного права стали основою сучасного цивільного права, а також у формуванні в студентів юридичного мислення.
Завдання:
- оволодіння знаннями історії розвитку римського приватного права як науки і соціального явища;
- ознайомлення з основними способами систематизації римського приватного права;
- вивчення джерел римського права, фундаментальних понять та категорій римського приватного права, форм позитивного права, основних інститутів римського права;
- опанування високою юридичною технікою римських правників;
- оволодіння юридичним мисленням і методикою розгляду приватної судової справи
- Учитель: Юрій Анатолійович Задорожний
Мета навчальної дисципліни ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА висвітлити основоположні, найбільш суттєві, вузлові проблеми держави і права, принципові висновки про розвиток державно-правової дійсності. Всі набуті в процесі вивчення загальної теорії держави і права знання в ході подальшої юридичної освіти повинні наповнитися, збагатитися, конкретизуватися і розвинутися в ході засвоєння фундаментальної і прикладної юридичної літератури, проходженням навчальної практики.
Отже, основна мета даного курсу полягає у тому, щоби у співробітництві з іншими галузями наукового знання сформулювати поняття і визначення державних та правових явищ, які дозволяють не лише пізнати сутність, зміст і форми держави і права, підвищувати їх службову роль у суспільному житті, але й використовувати державу і право для перетворення суспільства. Загальна мета даного курсу включає також допомогу студенту у створенні вмінь та навичок аналізувати поняття, категорії, орієнтуватися в основних концепціях, теоріях, що сформулювала державно-правова наука.
Завдання ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА як навчальної дисципліни логічно випливають із основної мети даного курсу і полягають у:
– визначенні загальних, специфічних об’єктивних закономірностей розвитку державно-правової дійсності, форм і способів впливу держави і права на людину, що дозволить зрозуміти природу державно-правових явищ і їх роль у розвитку людської цивілізації;
– розгляді у курсі базових державно-правових понять, що є вихідними логічними засадами для галузевих юридичних наук та спеціальних правових дисциплін, ступінь засвоєння яких істотно вплине на подальше вивчення інших юридичних наук;
– вивченні природи і закономірностей розвитку державно-правової сфери життя суспільства в рамках системного підходу, в якому теорія держави і права виступає як фундамент юридичного світогляду, мислення і культури майбутніх спеціалістів-правознавців.
Окрім того, ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА як навчальна дисципліна нового покоління покликана формувати висококваліфікованих спеціалістів в галузі держави і права, які: 1) володітимуть глибокими знаннями держави і права; 2) будуть професійно підготовлені до умов сучасного суспільно-економічного розвитку, вимог ринкової економіки, здатних активно працювати в установах, підприємствах, міжнародних органах.
У результаті вивчення навчальної дисципліни ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА студент повинен
знати:
– юридичну термінологію загальнонаукового використання та вихідні поняття інших юридичних наук;
– загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування державно-правових явищ;
– елементи змісту, принципи, види, функції та інші теоретичні категорії державно-правових явищ;
– методику дослідження окремих сфер правової дійсності;
– складні процеси, що відбуваються на правовій карті світу;
– сучасні глобальні закономірності та тенденції розвитку права;
– етапи формування та розвитку державно-правової ідеології різних країн.
вміти:
– аналізувати та порівнювати;
– поєднувати теоретичні конструкції з практичним досвідом;
– обґрунтовувати свої відповіді з посиланням на чинне законодавство;
– показати взаємозв’язок між явищами державно-правової дійсності;
– формулювати науково обґрунтовані рекомендації про шляхи подальшого вдосконалення юридичної діяльності;
– визначити напрями національних законодавчих реформ у міжнародному зрізі;
– використовувати накопичений зарубіжний досвід для задоволення національних потреб правового розвитку;
– враховувати негативні сторони зарубіжного досвіду, неефективність тих чи інших правових рішень;
– творчо осмислювати державно-правові вчення та концепції;
– визначати тенденції розвитку державно-правової ідеології